Педагогічна рада

2021/2022 н.р.

Готуємося до педагогічної ради!

(листопад)

1. Взаємодія учня й учителя в площині проєктної діяльності.

2. Професійне зростання педагога: нові можливості та інструменти.

2021/2022 н.р.

Модернізація уроку як засіб розвитку конкурентноспроможної особистості

Виступ

заступника директора з НВР

 Губар Т.В.

Вправа «Мозковий штурм»  Спробуємо за допомогою інтерактивної вправи «Мозковий штурм» з’ясувати, який зміст ви вкладаєте в слово модернізація, які асоціації у вас виникають.

Вправа «Займи позицію» Перш ніж продовжити розмову про модернізацію уроку  в школі, варто задуматися: чи дійсно так не влаштовує сучасну школу традиційна педагогічна технологія і чи дійсно впровадження інноваційних технологій є необхідним і гарантує ефективний результат.

    Я хочу запропонувати Вам вправу «Займи позицію». Чи є Ви прихильником інноваційних технологій, чи твердо дотримуєтеся того, що використання традиційної методики є цілком виправданим. Якщо ви відстоюєте інноваційний підхід – обираєте картку зеленого кольору, традиційний – червоного кольору.

   Вправа «Коло ідей»

    На аркушах зеленого кольору запишіть переваги використання інновацій в навчально-виховному процесі, на аркушах синього кольору – запишіть недоліки та труднощі у використанні.

І Теорія

Доповідь   Див. презентацію

Наша педагогічна рада присвячена уроку, і вибір цієї теми не є випадковим. Змінюються мета та зміст освіти, з'являються нові засоби та технології навчання, але урок залишається головною формою навчання. Ця форма багато років і сторіч визначала обличчя школи, була її «візитною карткою». Безумовно, і сучасна школа тримається на уроці, що визначає її соціальний і педагогічний статус, роль і місце у становленні, розвитку й педагогів, і школярів.

Тільки на уроці, як сотні років тому, зустрічаються головні учасники освітнього процесу: учитель та учень. Між ними завжди - незвіданий світ знань, протиріччя між пізнаним і ще не освоєним, між почуттям задоволення від успіху та нелегкою працею освоєння нового, пізнання навколишнього світу.

І що би не говорили про такі потрібні та правильні ідеї, як самоосвіта, дистанційне навчання, він - учитель - завжди буде головною діючою особою на будь-якому уроці. Тому що він - завжди старший, за ним знання, досвід розуміння й застосування цих знань.

Разом із тім ми всі розуміємо, що урок не може не мінятися. Це об'єктивний процес, на який впливає ціла низка факторів.

Тому ми підкреслюємо, що урок повинен бути сучасним у самому широкому розумінні цього слова.

Що значить сучасний? На нашу думку, він і зовсім новий, і не втрачає зв'язку з минулим, одним словом, - актуальний урок.

Актуальний означає важливий, істотний для теперішнього часу. А ще - діючий, що має безпосереднє відношення до інтересів дитини, її батьків, суспільства, держави. Крім цього, якщо урок сучасний, то він обов'язково закладає підстави для майбутнього, готує дитину до життя в суспільстві, що постійно змінюється.

Будь-який урок: розвивальний, індивідуально-орієнтований, і традиційний у тому числі, має великий потенціал для рішення нових завдань, що постають перед освітою. Наше завдання сьогодні полягає не в тому, щоби розставити оцінки й указати: цей урок добрий, цей поганий; цей сучасний, а цей застарілий.

Важливе інше - треба зрозуміти:

·  що відбувається із сучасним уроком;

·  наскільки він ефективний у рішенні нових завдань, що постають перед освітою;

·  як ми просунулися за останні роки в розумінні цілей уроку, його структури, змісту та методів навчання;

·  як змінюється позиція вчителя й інші питання.

Пропоную ці питання зробити основними в обговоренні проблеми сучасного уроку. І при цьому подивитись на урок крізь призму модернізації освіти.

Концепція прямо пов'язана з уроком, його цільовим і змістовним компонентами. Основні пріоритети уроку повинні бути пов'язані з досягненням якості освіти, що відповідає актуальним і перспективним потребам особистості, суспільства та держави. Ця позиція визначає більшу відповідальність і роль уроку в рішенні завдань модернізації освіти. Для цього є підстави.

Нам відомо, що:

Дитина значну частину часу у школі проводить на уроці, де реалізуються основні завдання модернізації.

Сучасний урок - це основний механізм засвоєння школярами стандартів освіти та формування рівня, що перевищує ці стандарти.

На уроці в першу чергу формуються компетентності дитини, що представляють собою одну з головних ідей модернізації.

Саме урок є важливою формою індивідуального підходу до дитини, урахування її інтересів і здатностей, розвитку особистісних якостей, необхідних для життя в сучасному суспільстві.

У концепції говориться про те, що сучасний урок повинен бути пов'язаний не тільки із засвоєнням школярами певної суми знань, а й цілісним розвитком особистості, її пізнавальних і творчих здатностей. Як головний результат модернізації розглядається готовність і здатність молодих людей, які закінчують школу, нести особисту відповідальність як за власне благополуччя, так і за благополуччя суспільства.

Які варіанти пропонуються для рішення цієї проблеми, типової для всієї системи освіти, про що говорять численні публікації та дослідження? Мова йде про коректування змісту освіти, апробації ефективних для даного віку методик і технологій.

Відповідно до концепції модернізації, основна ідея полягає в широкому використанні проектної діяльності учнів основної школи. Це досить новий підхід до зміни існуючої традиційної системи освіти, що активно використовується багатьма школами.

Проектування дозволяє відійти від одноманітності освітнього середовища та монотонності навчального процесу, створює умови для зміни видів діяльності, серед яких провідну роль відіграє спілкування.

Безумовно, навчальна, трудова діяльність також залишаються значимими в основній школі, вони, поряд із проектною, дозволяють сформувати до закінчення основної школи пріоритетну для підлітка компетентність - здатність до створення власного продукту, виконаного та представленого з орієнтацією на сприйняття іншою людиною.

Отже, урок в основній школі, відповідно до ідей модернізації освіти, повинен мати проектну спрямованість, передбачати творчу, колективну роботу, що забезпечує високий рівень пізнавального інтересу школярів.

Якщо говорити про використання проектної методики в основній школі, то можна умовно виділити два більших блоки проектів теоретичного та практичного характеру. Теоретичні проекти пов'язані з інтелектуальним проектуванням у рамках проблемного навчання, самостійної та науково-дослідної роботи та іншого.

Складніші справи із практичними проектами, які передбачають створення практичного продукту. Причини дві - «знаннєвої» орієнтації нашої педагогіки та недостатня матеріальна база. Безумовно, не цілком співвідноситься із проектною діяльністю та змістом освіти. Серед навчально-методичних комплектів, що мають проектну спрямованість, можна назвати предмети: «технологія», «іноземна мова» (підручники британських видань), деякі програми та підручники з інформатики, екології, економіці. Звичайно, цього недостатньо для широкого переходу до проектної діяльності в основній школі.

Разом із тим значне місце займають інші форми: інтегровані уроки, ділові ігри, дискусії тощо.

Видно, що найбільше часто використовуються частково-пошукові та проблемні методи, що повною мірою співвідноситься з ідеями модернізації освіти у старшій школі. Це дозволяє говорити про те, що за останні роки організація уроку на цьому ступені істотно змінилася.

За останні роки словосполучення «ситуація успіху»  стало для педагогів звичним. Однак створити її не просто. Насамперед – треба розмежувати поняття «успіх» та «ситуація успіху».

Успіх – це вдала діяльність, досягнення визначних результатів, суспільне визначення особистості. У залежності від того, ким  та як він підготовлений, чим мотивований, він може бути очікуваним та неочікуваним.

Ситуація успіху – це  створення умов, що забезпечують успіх як результат даної ситуації. Ситуація успіху – це  те, що може створити вчитель для досягнення успіху учнем.

З педагогічної точки зору ситуація успіху – це таке цілеспрямовано організоване поєднання умов, завдяки яким створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремої особистості, так і колективу взагалі. Це результат продуманої та підготовленої стратегії і тактики вчителя.

Запорукою життєвої компетентності учня (випускника) є професійна компетентність вчителя. Бути компетентним означає – бути здатним мобілізувати в будь-якій ситуації отримані знання й досвід, поєднати професійні уміння з творчим вирішення проблем. Професійну компетентність педагога  визначають не лише наукові знання та базові вміння, а й мотиви його діяльності, ціннісні орієнтації, розуміння навколишнього світу й свого місця в ньому; її також визначає стиль взаємовідносин з людьми, загальна культура, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.

Із впровадженням у навчально-виховний процес інтерактивних, особистістно зорієнтованих технологій вважають, що учень, досягаючи будь-якого результату, має почуватися успішним, бо це відчуття допомагає самоствердженню його особистості. Такі відчуття потрібні  й учителю, який ставить собі за мету навчити дітей бачити результати своєї праці та прагне постійно чогось досягати, щоб частіше виникало відчуття успіху. Вчитель має зрозуміти, яким він є, вирішити, яким він хоче бути, та визначитись, якими педагогічними методами хоче виховувати своїх учнів. Відповіді на ці запитання – це самовдосконалення вчителя як особистості та вдосконалення його діяльності. Успішність учителя проявляється в безпосередніх стосунках «учитель-учень», у вмінні створити освітнє комфортне середовище для ефективної взаємодії.

«Навчіться бути успішними, незважаючи ні на які проблеми. Навчіться самі та навчіть дітей бути  щасливими»  –  це  правило, яке допомагає навчати та виховувати самодостатніх успішних людей .

Для досягнення успіху важливим є виникнення в учнів власної мотивації. А для цього необхідно, щоб учні знали, яких результатів від них чекає вчитель та за якими критеріями буде оцінена їх діяльність. Сам учитель зацікавлений у тому, щоб учні отримали більш високі результати й досягли значного  особистого успіху.

Необхідно зазначити, що формуванню та розвитку успішної особистості у закладі сприяють:

–       інтерактивні форми навчання;

–       інформаційні технології;

–       проектні методики

  Інтерактивні форми навчання

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської мови від слова «interact», де – «inter» – взаємний, а «act» – діяти. Таким чином, інтерактивний – означає «здатний до взаємодії, діалогу». Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

 Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це – співнавчання, взаємне навчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчального процесу, розуміють, що роблять, розмірковують з приводу того, що вони  знають, вміють і здійснюють.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій – використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Для досягнення цього результату у навчальному закладі застосовуються різні форми інтерактивного навчання: дискусії з «відкритою відповіддю», семінари-тренінги, інтерв’ювання, робота в малих групах, генерація ідей за допомогою «мозкової атаки», вираження своїх думок невербальними засобами (за допомогою «мови тіла», малюнків), проблемні ситуації та ін.

Інтерактивність сприяє розвитку креативного мислення, активності учнів, формуванню навичок і умінь дослідницької та пошукової роботи.

        Інформаційні технології навчання

Одним із пріоритетних напрямів роботи закладу на сучасному етапі є подальше удосконалення впровадження інформаційних технологій навчання, які спрямовані на розвиток особистості учня. Новітні інформаційні технології навчання використовуються в навчальному процесі в таких видах діяльності:

–        вивчення інформатики і комп’ютерної грамоти з початкових класів;

–        забезпечення комп’ютерної підтримки  уроків різних предметів;

–        організація індивідуальної та групової роботи учнів безпосередньо в комп’ютерних кабінетах з використанням мережі Інтернет (спецкурси «Основи програмування» і «Комп’ютерна графіка»);

–        організація науково-дослідницької роботи учнів, творчих груп учнів і вчителів з розробки комп’ютерних програм.

     Проектні методики

Проектна робота – найвдаліший метод розвитку креативності учнів, найкраща можливість залучення дітей до дослідницької, пошукової роботи, чудовий засіб спонукати дітей до експерименту, знаходження нових шляхів розв’язання тих чи інших проблем.

Слово «проект» у перекладі з латини означає «кинутий вперед» задум, план тощо. Це своєрідний інструмент, що створює умови для розвитку цілеспрямованості та самостійності учнів у вирішенні проблем. Використання  проектів допомагає активізувати пізнавальну діяльність учнів, сформувати в них комунікативні  вміння та навички.

Мета проектної роботи полягає в можливості кожної дитини проявити себе якнайкраще: продемонструвати свої творчі здібності, використовуючи при цьому набуті знання й навички; поділитися життєвим досвідом, розкрити в собі нові таланти, позбутися багатьох комплексів, мати на все власний погляд, навчитися слухати думки інших і поважати їх, заохочувати дітей до творчих експериментів, креативного мислення.

Педагоги закладу широко використовують метод проектів у навчально-виховному процесі. Ними розроблені методичні рекомендації для проведення уроків: «Активізація розумової діяльності школярів за допомогою методу проектів на уроках математики», «Використання методу проектів на сучасному уроці англійської мови», «Застосування методу проектів для формування ключових компетентностей особистості».

Найбільш яскравими проектами учнів були:

–       «Я бачу світ» – історичний альманах, підготовлений учнями  10–11 класів;

–       «Молодь обирає дію», «Молодь хоче бути здоровою» – соціальні проекти органів  учнівського самоврядування;

–       «Нам не дано предугадать, как наше слово отзовется» – збірник науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН (секція журналістики);

–       «Людство в небезпеці» – пропаганда знань та захист підростаючого покоління від ВІЛ/СНІДу (проект учнів 9–11 класів).

ІІ практична частина  

Учитель української мови і літератури  (вчитель вищої кваліфікаційної категорії, педагогічне звання «Вчитель-методист»). 

На думку Боднарчук Г.В. школа сьогодні – це школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставить перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває завдання підготовки креативної особистості, здатної до творчого нестандартного мислення, яка вміє ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.

         В організації навчально-виховного процесу Галина Вікторівна завжди пам’ятає, що  творчі можливості, закладені у кожній дитині природньо, мають бути розвинені та педагогічно скориговані. Школа, а саме вчитель, може закласти підґрунтя розвитку творчого потенціалу особистості та визначити сталий напрямок цього процесу.

Учитель історії та правознавства  (вчитель вищої кваліфікаційної категорії, педагогічне звання «Вчитель-методист»)  Заслужений вчитель України

Кульчицька Т.В. переконана, що інноваційні технології навчання – сучасні технології, спрямовані на розвиток творчої особистості. Особистість учня в процесі креативного навчання самореалізується і самовдосконалюється. Учень – активний учасник навчального процесу. Він – творча особистість, яка має розвинене мислення, володіє усвідомленими знаннями та інтелектуальними загальнонавчальними навичками, вміє швидко формулювати ідеї, систематизувати інформацію, здатна бачити шлях до вирішення проблем з використанням необхідної інформації і виявляє  творче діяльнісне ставлення до їх вирішення.

Таким чином, удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних технологій навчання як умови самоствердження учителя і самореалізації учня дає змогу виховати успішну конкурентноспроможну особистість. За висловом Конфуція: «Найпрекраснішим у світі є вигляд дитини, що впевнено йде по життєвій дорозі після того, як ви показали їй шлях…».

Учитель інформатики Кравчук Т.П. (вчитель вищої кваліфікаційної категорії, педагогічне звання «Вчитель-методист»).

Для розв’язання цього завдання у своїй роботі вчитель інформатики Кравчук Тетяна Петрівна використовує компетентнісний підхід. Вона гармонійно поєднує традиційні підходи до викладання, головним завданням яких є формування стійких знань, умінь та навичок, з особистісно орієнтованими методами навчання, метою яких є створення умов для розвитку та самореалізації кожного учня.

Вчитель володіє вміннями і навичками дослідницької діяльності, має сформовані дослідницькі компетентності та впроваджує дослідницькі методи у процес навчання. Таким чином, Тетяна Петрівна якісно готує випускника до життя в інформаційному суспільстві. Випускник наділений такими дослідницькими вміннями та навичками: гнучкість, мобільність, уміння критично, творчо мислити, використовувати знання для розв’язування проблем, робити вибір, здобувати інформацію різних джерел, приймати рішення, нести за них відповідальність, постійно працювати над собою; комунікативність, уміння працювати в команді, цілеспрямовано використовувати свій потенціал для самореалізації, виходити з конфліктних ситуацій, запобігати їм.

Невід’ємною умовою формування інформаційної компетентності учнів є проектна діяльність. У діяльності Тетяни Петрівни метод проектів тісно пов'язаний з такими методами особистісно орієнтованого підходу, як навчання у співпраці, рольові ігри, дискусії тощо. Він дає можливість проводити бінарні уроки, здійснювати  інтегрований підхід. Проектна діяльність вимагає продуманого підходу. Важливо ретельно розробити план проекту, критерії оцінювання діяльності учня й готового продукту, підібрати методичний матеріал на  допомогу учневі. Передбачити варіанти усунення можливих утруднень, спланувати форми проміжного оцінювання й самооцінювання учня.    

Вже з 5 класу учні можуть створювати проекти за допомогою Microsoft PowerPoint. У 10 класі, при вивченні цієї теми, учні працюють над проектом «Моя майбутня професія».  У 10-му класі можуть працювати над створенням публікацій. Під час створення публікацій учні відчувають себе журналістами, адже перед ними стоїть нелегке завдання створити статтю, яка б зацікавила людей, у результаті чого журнал чи газета буде мати високий рейтинг. У 6 та 7 класах реалізують свої власні задуми у програмі Scratch. Учні 11-го класу працюють над створенням власної бази даних, використовуючи засоби Microsoft Access, блогу чи Web-сайту. Під час створення сайта в даному процесі учень виступає в ролі дизайнера, перед яким стоїть завдання не тільки підібрати матеріал з даної теми, а й оформити його таким чином, щоб все було гармонійно.

Головним завданням вчителя є спонукання учнів до самостійної пошуково-дослідницької діяльності, творчості, спритності, виявлення організаторських здібностей, наполегливості у досягненні мети.

У процесі роботи над проектами учні з’ясували як застосовуються їх знання для вирішення проблем. Навчились систематизувати матеріал, виділяти головне, суттєве. При роботі в групі у них виховується почуття колективізму, співпереживання, взаємодопомога, взаємовиручка. Учні набули  навичок роботи з Power Point, Word, Exсel та ін., навчились знаходити необхідну інформацію в світовій мережі Інтернет.

Така робота виходить за рамки традиційного спілкування між учнем та вчителем в межах навчального процесу і приводить їхні стосунки до партнерства. Саме у партнерстві і з’являється аура творчості учня і вчителя, яка виводить їх на вищий рівень саморозвитку та самовдосконалення.

Учитель географії Губар Т.В. (вчитель вищої кваліфікаційної категорії, педагогічне звання «Вчитель-методист»).

Тетяна Володимирівна переконана, що для проведення дослідницької діяльності під час вивчення географії необхідним є: використання інноваційних технологій навчання, що передбачає різні форми, методи організації навчальної діяльності орієнтованої на конкретного учня; створення на уроках географії педагогічних ситуацій, що дають змогу кожному учню виявити ініціативу, самостійність у роботі, та умов для природного самовираження учня; створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу; стимулювання учня до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь; підтримка учня в його бажанні аналізувати свою роботу та роботу інших учнів на уроках географії.

 Робота з формування дослідницьких умінь школярів ведеться поетапно, з урахуванням рівня освіченості, вікових і психологічних особливостей, зокрема в 5-6 класах це вимагає організації уроків, побудованих на інтересі, характер мотивації якого формують емоційні чинники; у 7-9 класах - проблемно-пошукових із навчально-пізнавальною мотивацією (створення ситуації новизни, опори на життєвий досвід, відчуття успіху в навчанні), а в 10-11 класах - творчих, зі зміною мотивації на соціально-практичну (показ суспільної й особистісної значущості учіння, заохочення до сумлінного виконання обов'язків, оперативний контроль).

Основою діяльності п'ятикласників виступає робота з текстом підручника, формування початкових уявлень про географічні джерела, уміння їх досліджувати (описувати, аналізувати, зіставляти). Щоб шлях пізнання не був важким, пропонується матеріал, суть якого дитина не тільки зрозуміє, а й відчує. Наприклад, під час вивчення курсу «Природознавство» учні виконують роль маленької краплинки води і подорожують у такий спосіб по планеті.

У 6 класі, коли починається вивчення загального курсу фізичної географії, дослідження набуває чіткості й логічності, закладаються основні вміння (встановлювати послідовність і синхронність подій, виділяти найважливіше), які поступово стають основою для формування предметних і ключових компетентностей.

Учні 7-9 класів, застосовуючи реконструктивно-утворюючі методи, набувають уміння описувати об'єкт чи явище у причинно-наслідковому контексті, зв'язках і залежностях; логічно осмислювати, синхронізувати, співставляти знайдений і досліджений матеріал тощо. Наприклад, восьмикласники розглядають процеси і явища в природно-територіальному комплексі України, вчаться користуватися раніше здобутими знаннями для аналізу та систематизації інформації про природу, виробляють навички і прийоми аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, які сьогодні необхідні дослідникові. Так, на початку вивчення курсу «Фізична географія України» перед восьмикласниками ставляться завдання творчого характеру, над якими вони працюватимуть протягом року, наприклад: дослідіть і проаналізуйте природні умови і ресурси України, дайте їм господарську оцінку, визначте їхню роль у розбудові економіки незалежної держави; доведіть конкретними прикладами, що порушення географічних законів призводить до появи цілого комплексу екологічних проблем.

Швидкі темпи інформатизації суспільства вимагають широкого застосування комп'ютерних технологій у вивченні географії. Вони дозволяють суттєво перебудувати і вдосконалити шкільну географічну освіту, дають можливість для творчого розвитку учнів, дозволяють звільнитися від нудного традиційного навчання і розробити нові ідеї, можливість вирішувати цікавіші проблеми.

Досвід Губар Т.В. у  використанні комп'ютерних програм під час вивчення географії дає можливість зробити деякі висновки:

Ø     по-перше, використання комп'ютера сприяє дослідницькій діяльності учнів;

Ø     по-друге, використання комп'ютера дозволяє значно заощаджувати час. На звичайних уроках географії матеріал відпрацьовується, а на уроках з використанням комп'ютера проводиться перевірка;

Ø      по-третє, результати виходять більш об’єктивними, дозволяють проаналізувати ступінь засвоєння й обсяг знань учнів;

Ø      по-четверте, підвищується мотивація навчання за рахунок новизни діяльності.

Таким, чином, застосування інноваційних технологій навчання в процесі організації дослідницької діяльності учнів на уроках географії сприяє розвитку їх мислення, творчих здібностей, забезпечить більш якісний рівень освіти.

Учитель біології Бенч О.В. (вчитель вищої кваліфікаційної категорії, педагогічне звання «Вчитель-методист»).

Досвід роботи Бенч О.В. свідчить про те, що найбільший інтерес в учнів викликають проблемний та дослідницький методи, які сприяють розвитку творчого мислення та уяви.

Дослідницький метод є також одним із варіантів проблемного навчання. Ставиться проблемне завдання теоретичного чи практичного характеру, яке учні вирішують самостійно. Виконуючи методичні рекомендації щодо викладання біології, пошукову і дослідницьку роботу учнів можна проводити на початку вивчення нової теми в ході лабораторних робіт, а також при вивченні натуральних об’єктів, муляжів, учнівських презентацій, результатів дослідницьких практикумів та міні-проектів і лише після цього збагачується зі слів вчителя і текстів підручника.

Для розвитку пізнавальних інтересів й активності учнів Ольга Володимирівна намагається поступово удосконалювати роботу з підручником: ускладнення запитань - збільшення ступеня самостійності учнів.Учні виділяють інформацію, яка для них відіграє найбільше значення; подальша діяльність вчителя спрямована на пояснення та аналіз даної інформації. Під час роботи з підручником педагог використовує систему роботи з біологічними термінами та поняттями, яка дозволяє зробити навчальний процес ефективнішим.

Диференційований розподіл складності учбових завдань дозволяє індивідуалізувати процес навчання, максимально використати час уроку, а головне - вчити кожного. Цей принцип Бенч О.В. реалізує шляхом навчання учнів в малих творчих групах(дослідницьких лабораторіях).Завдання для творчих груп складаються, враховуючи інтереси і нахили учнів, рівень навчальних досягнень. Доступність завдань сприяє більшій самостійності учнів у навчанні, діти вчаться виступати, розмірковувати, доводити правдивість своїх суджень, таким чином формується творче мислення.

У своїй практиці Ольга Володимирівна використовує і проектну технологію, яка допомагає  набуттю і застосуванню знань для розв’язання нових пізнавальних завдань, розвитку комунікативних навичок, умінню користуватися дослідницькими прийомами.

У навчальній діяльності важливим показником учитель вважає розумовий розвиток усіх учнів, їхнє безперервне проникнення в суть предметів, процесів і явищ, які вивчаються, зростання пізнавальних інтересів. Бенч О.В. досягає цього шляхом введення в навчально-виховний процес дидактичних ігор (рольові ігри, ІКТ-ігри, ігри LearningApps, створення ігор учнями, уроки-подорожі).

У своїй роботі педагог використовує різноманітні прийоми інтерактивного навчання: «Коло ідей», «Мозковий штурм», метод «ПРЕС», «Мікрофон», «Навчаючи — вчуся», ток-шоу, дискусія, навчання в командах досяг­нень, групові дослідження.

Викладання біології пов'язане з використан­ням великого обсягу різноманітної інформації, що робить засто­сування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дає змогу дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різ­ними об’єктами і явищами, будовою та функціями. Для цього вчитель активно використовує мультимедійний комплекс, вчительські та учнівські презентації.

У процесі науково-дослідницької діяльності учителем створюються умови для формування дослідницьких компетентностей школярів, якіохоплюють не лише відповідні знання та елементарні дослідницькіуміння, а й внутрішню потребу дітей у дослідницькій діяльності.

  Виступи керівників творчих груп

Заключне слово  

Завершити засідання педради хочу притчею про Майстра, епіграфом до якої є такі слова: « Кожний, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й може привести до успіху – справжній Майстер…»

Притча.

   Якось увечері зібралися разом музичні інструменти: скрипка, саксофон, труба, сопілка й контрабас. І виникла між ними суперечка – хто краще за всіх грає. Кожний інструмент почав виводити свою мелодію, показувати свою майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. Що  більше старався кожен з них, то не зрозумілішою й потворнішою виходила мелодія. Але з’явилася людина й одним помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: « Друзі, мелодія – це одне ціле. Нехай кожний прислухається до іншого, і ви побачите, що вийде». Людина знову змахнула рукою, і спочатку несміливо, а потім усе краще залунала мелодія, у якій було чути смуток скрипки, ліричність саксофона, оптимізм труби, ніжність сопілки й величність контрабаса.

   Інструменти грали, стежачи за помахами рук людини. А мелодія все звучала і звучала, поєднуючи виконавців і слухачів у єдине ціле.

   Як важливо, щоб оркестром хтось диригував. Досягнення гармонії можливе лише тоді, коли всі об’єднані однією метою й спрямовані єдиною волею в єдиному пориві…

   Таким Майстрами, шановні вчителі, є Ви, а інструментами – Ваші учні. Ми з Вами , хочемо того чи ні, є вчителями нового століття і всі будемо працювати, щоб навчання стало радістю й задоволенням для кожної дитини, щоб шкільне життя, в якому беруть участь учні  і вчителі, досягло гармонії. Хороші вчителі створюють хороших учнів, і в майбутньому, я вірю, учні нашої школи стануть справжніми людьми.

Рішення  педагогічної ради

УХВАЛИЛИ:

      1.Дирекції школи:

1.1 Під час навчально-виховного процесу постійно сприяти створенню умов для здобуття загальної середньої освіти на рівні державних стандартів та забезпечувати формування основних груп компетентостей учнів та якісних характеристик, притаманних конкурентоспроможній особистості.

1.2 Постійно сприяти самовираженню особистості кожного учня у різних видах діяльності та повноцінного морального,психічного, фізичного розвитку.

1.3 Сприяти формуванню соціально активної особистості, яка в своїй життєдіяльності керується загальнолюдськими і культурно-національними цінностями.

2. Вчителям – предметникам:

2.1  З метою корекції якостей особистості продовжити роботу над формуванням  в учнів компетентостей саморозвитку та самоосвіти.

2.2 Постійно здійснювати формування основних компетенцій через діяльнісну сферу та практичне спрямування уроків.

2.3 Використовувати інтерактивні форми і методи навчання для розвитку учнів, отримання ними індивідуального досвіду пошукової діяльності.

2.4 Організовувати навчання на основі співпраці, в атмосфері довіри та створення ситуації успіху.

2.5 Залучати учнів до науково-дослідницької діяльності, як компоненту саморозвитку та самоосвіти.

2.6  Постійно вести активну роз’яснювальну роботу щодо інформування громадськості про діяльність школи.

3. Керівникам предметних кафедр, методичних об’єднань:

3.1 На засіданнях методичних комісій постійно аналізувати вплив викладання конкретних предметів на формування ключових компетентостей та якісних характеристик конкурентоспроможної особистості.

3.2  Систематично працювати над підвищення рівня викладання предметів, вдосконаленням професійної майстерності, впровадженням освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій з метою розвитку в учнів ключових компетентостей та якісних характеристик конкурентоспроможної особистості.

4. Психологу школи:

4.1 Здійснювати психолого-педагогічну підтримку учнів у самопізнанні, самооцінці, самовизначенні та самореалізації

4.2 Постійно проводити тренінгові заняття, семінари з проблеми моделювання конкурентоспроможної особистості школяра.